- розбавити
- —————————————————————————————розба́витидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбавити — див. розбавляти … Український тлумачний словник
розбавити — бавлю, виш, Ол. 1. Розвеселити, викликати радісний, настрій. 2. Зменшувати насиченість розтвору, додаючи до нього воду або іншу рідину … Словник лемківскої говірки
нерозбавлюваний — а, е. 1) Якого нічим не розбавляють. 2) Якого не можна нічим розбавити … Український тлумачний словник
порозбавляти — я/ю, я/єш, док. Розбавити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розбавлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбавити. || розба/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розбавлення — я, с. Дія за знач. розбавити, розбавляти … Український тлумачний словник
розситити — ичу/, ити/ш, док., перех., розм. Розбавити, розвести водою (мед, цукор і т. ін.) … Український тлумачний словник
розчиняти — розчинити (змішуючи що н. із рідиною, перетворювати на однорідну рідку масу), розводити, розвести, розбавляти, розбавити, розбовтувати, розбовтати … Словник синонімів української мови